АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ І ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: АБО ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ МЕЖА ПРАВОМІРНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОМІЧНИКІВ В ОСВІТНІЙ ТА НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

22 жовтня 2026 року за ініціативи директорки НН інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка професорки Оксани ВАСИЛЬЧЕНКО відбувся тренінг на тему «АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ І ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: АБО ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ МЕЖА ПРАВОМІРНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОМІЧНИКІВ В ОСВІТНІЙ ТА НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ». До участі долучилися студенти, аспіранти та викладачі Інституту. Проведення тренінгу є результатом серії заходів Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Навчально-наукового інституту права, спрямованих на реалізацію політики академічної доброчесності, забезпечення виконання вимог законодавства України у цій сфері правового регулювання та формування в університетській спільноті культури відповідального використання цифрових технологій в освітній і науковій діяльності.

Модераторами тренінгу виступили професор Тарас ДІДИЧ та професор Олег ЗАЯРНИЙ, які акцентували увагу на базових цінностях та основних принципах і правилах академічної доброчесності, правових та організаційних механізмах її формування та забезпечення, основних ознаках і видах порушень академічної доброчесності та заходах реагування на такі порушення.

Під час тренінгу учасники дізналися про зміст Закону України «Про академічну доброчесність», який  введений у дію з 31 липня 2026 року. Спікери розповіли, як новий закон визначає академічну доброчесність, які цінності та принципи покладено в її основу, на кого поширюються його вимоги і які обов’язки він покладає на здобувачів освіти, викладачів, науковців та університет. Окрему увагу приділено тринадцяти видам порушень академічної доброчесності, серед яких уперше з’явився самостійний склад: недоброчесне використання результатів, згенерованих штучним інтелектом.

Учасники ознайомилися з видами академічної та дисциплінарної відповідальності, передбаченими для здобувачів освіти, викладачів і наукових працівників, а також із процедурою розгляду повідомлень про порушення, строками та гарантіями прав особи, щодо якої ведеться розгляд. Роз’яснено зміст принципу презумпції академічної доброчесності: факт порушення може встановити лише уповноважений орган за визначеною процедурою, а показники програм виявлення подібності чи так званих детекторів штучного інтелекту самі по собі доказом не є.

Центральною частиною тренінгу стало роз’яснення локальних актів Університету, а саме Положення про використання штучного інтелекту при реалізації освітніх програм, затверджене Вченою радою 2 березня 2026 року, а також Хартії академічної доброчесності, Положення про систему забезпечення академічної доброчесності та Положення про уповноважені органи та уповноважених осіб з питань академічної доброчесності, ухвалені Вченою радою 29 червня 2026 року. На прикладах різних видів навчальної та наукової роботи учасники розібрали три рівні дозволу на використання генеративного штучного інтелекту, які викладач визначає у робочій програмі освітнього компонента, винятки, що діють незалежно від рівня, правило про повну заборону за відсутності відповідного застереження у робочій програмі, а також спрощену та повну процедури розгляду порушень.

Окремий блок присвячено тому, де і як штучний інтелект використовувати не можна: під час підсумкового контролю, для подання згенерованого тексту як власного, для фабрикації даних і джерел, а також для передання персональних чи службових даних стороннім сервісам. Учасники отримали практичні рекомендації щодо декларування використання штучного інтелекту у навчальних і наукових роботах, зокрема орієнтовну структуру такої декларації та зразки формулювань для робочих програм дисциплін.

Презентація Академічна доброчесність і ШІ