HONOR ET GLORIA, UTILITAS

27 жовт. 19:59 |

Цінність життя

(0 )

chikunova

19 жовтня в стінах КНУ імені Тараса Шевченка відбулася зустріч з відомою правозахисницею з Узбекистану – Тамарою Іванівною Чикуновою, завдяки діяльності якої 1 січня 2008 р. в цій країні було скасовано смертну кару. На цьому заході брали участь студенти різних факультетів: юридичного, філософського, історичного, економічного, математичного та інших. На заході, де також були присутні представники відділу освіти СПЮФ КНУ, була висвітлена інформація про життєвий шлях Чикунової Т.І., її громадську позицію та прагнення на майбутнє.

У житті Чикунової Т.І. відбулася прикра подія, яку неможна навіть назвати подією, скоріше це виглядало як цілеспрямована дія «системи» Узбекистану. Так, 10 липня 2000 року розстріляли її сина Дмитра. Але після цієї, насправді, насильницької смерті, Тамара Іванівна не залишила віри у краще майбутнє. Для неї віра – це важливо.

Протягом багатьох років Чикунова вела роботу за відміну винесених смертних вироків та проти застосування тортур в Узбекистані попри численні погрози з боку влади та ризик фізичної розправи. У вересні 2003 р. Чикунова звернулася з відкритим листом до Президента Республіки Узбекистан Іслама Каримова з проханням накласти мораторій на виконання смертних вироків.

У 2005 році Міжнародний Суд з прав людини (справа Чикунової проти Узбекистану) визнав вину Узбекистану і прийняв рішення про реабілітацію Д. Чикунова і виплати репарації. Але життя людини, тим більше сина – безцінне, і тому Тамара Іванівна поставила одну умову, а саме – скасування смертної кари в Узбекистані.

Після скасування смертної кари в Узбекистані 2008 р. Тамара Іванівна не припинила своєї діяльності: з того часу вона домагається оприлюднення даних щодо розстрілів та місць поховання всіх страчених в Узбекистані за роки незалежності (за Виконавчим кодексом республіки Узбекистан місце захоронення страчених є державною таємницею), а також перегляду справ колишніх «смертників», зізнання від яких було отримано в результаті застосування тортур.

Крім смертної кари, як такої, Тамара Іванівна визначає «несанкционированную смертную казнь» - це поміщення дітьми своїх батьків до будинків для людей похилого віку, покинуті своїми батьками діти, жорстоке поводження у в’язницях, існування «людей-улицы» і багато іншого, що породжується байдужістю суспільства.

За словами Тамари Іванівни Чикунової, «жизнь – великий дар полученный бесплатно от Бога. Лишая жизни по приговору мы возводимся в ранг преступников, прикрываясь при этом ЗАКОНОМ. Это жестокость приведённая в ранг ЗАКОНА. В развивающемся обществе должны присутствовать любовь, милосердии и сострадание. Мстить, обижаться и быть жестоким – это значить жить в прошлом!»

30 листопада проводиться Всесвітня акція проти смертної кари – «Town for lives». Кожний рік ООН приймає резолюцію про Всесвітній мораторій проти смертної кари, за який кожного року голосує все більша кількість держав! Це вказує на позитивну тенденцію розвитку світового суспільства. Пропонується м. Києву прийняти участь у даному заході, як це нещодавно зробили жителі м. Львову. Тамара Іванівна призиває усіх до співпраці.

Майбутнє без смертної кари – запорука розвитку суспільства!

2700 Останнє редагування 04 квіт. 15:20 |

Коментарі