HONOR ET GLORIA, UTILITAS

29 лист. 00:50 |

Повертаємось до життя із кавачаєм або неймовірні пригоди українців у Росії

(21 )

 

Погляд вокаліста. День перший.

Підтримка рідних та близьких часто штовхає нас на подвиги. І не дарма ми розпочали нашу розповідь із цієї фрази, адже одним із вагомих важелів, що повпливали на хід і розвиток подій, які ми зараз будемо висвітлювати, було визнання творчості студентів юридичного факультету на університетському рівні в рамках ювілейного конкурсу авторської пісні та поезії.

Маючи таку потужну підтримку за плечима, вроджений авантюризм націлює на досягнення нових вершин, принаймні закладає шлях у напрямку до цієї вершини. Так трапилося і в нашому випадку: вже третій рік у Москві проводиться міжнародний конкурс молодих рок-виконавців «ROCK SMENA», покриття якого поширюється на простори країн СНД. Організаторами даного фестивалю вже вкотре виступає гурт Lumen спільно із компаніями Nikon та Sennheiser.

Основна мета даного дійства полягає в тім, щоб дати серйозний поштовх молодим командам у розвитку їхньої творчості, спонукати до нових здобутків шляхом їх демонстрації максимально широкому колу осіб. Для цього всіх конкурсантів ставлять у рівні умови, даючи завдання записати власне аранжування однієї з пісень групи-організатора, простір для фантазії тут не обмежується нічим і ніким, дозволено практично все аби Ваш кінцевий продукт виглядав достойно.

В цьому році у конкурсі взяло участь більше 100 команд з просторів СНД, проте за умовами фестивалю до фіналу потрапляли лише 7 колективів. Представники юридичного факультету (Бондаренко Богдан, Завгородній Роман та Макарчук Роман) теж спробували власних сил і… їм вдалося, вдалося увірватися у цю сімку. Ми стали єдиною командою з України, якій випала честь взяти участь у завершальному етапі фестивалю.

Цей другий етап проходить у Москві – фінал, на якому колективи змагаються за визнання публіки. Тут дозволено заспівати декілька пісень (приблизно 3-4), одна з яких – обов’язково конкурсна.

26 листопада Москва зустріла нас першим цьогорічним снігом. Фактично ми змогли на власні очі побачити, як втілюється в життя вираз про те, що зима вступає в свої права. Ми вирішили, що це хороший знак і продовжили милуватися красою тамтешніх вулиць і будівель, а також, як не дивно, станцій метро – справжніх витворів архітектурного мистецтва.

imef1

Діставшись до місця виступу, ми змогли познайомитись із надзвичайно приємними та щирими людьми, якими були організатори конкурсу, а також із самими конкурсантами. Слід відмітити, до речі, що люди, які брали участь у проведенні фестивалю, доклали усіх зусиль для того, щоб він пройшов у максимально дружній атмосфері, ми теж старалися, заявляємо з повною відповідальністю. Представники гурту-організатора створили всі умови нарівні із виступом професійного колективу для того, щоб учасники змогли максимально розкритися і не поступалися сьогоднішнім зіркам естради. Спрацювало! Справжній концерт…

imef2

imef3

imef4

Використовуючи наше право на 3 пісні, ми вирішили, окрім конкурсної зіграти авторську, яка б яскраво вказала на наше світобачення і думки на конкретному етапі творчості, а також українську, адже так чи інакше, але будучи однією командою з рідної землі, хотілося відобразити в творчості і відповідний характер.

imef5

imef6

Ми не схильні думати, що це була якась запланована і виважена комбінація, це йшло від душі, а те, що йде від душі, не може призвести до поганих результатів. А потім все класично: перевірка і налаштування звуку та інструментів, хвилювання, ще раз хвилювання, заспокоєння і виступ.

Тут слід зауважити, що всі 7 колективів, які пройшли до фіналу, були надзвичайно сильні і багатогранні: виконання творів різними гуртами відбувалось в діапазоні від класичних пісень під гітару із супроводом кларнета чи то фортепіано, а закінчувалось аранжуванням із 7 некласичних інструментів, такі як, наприклад, співоча тибетська чаша. Слід віддати належне усім фіналістам, безумовно, це всі переможці, шкода лишень, що за умовами конкурсу не може виграти одразу кілька колективів.

imef7

imef8

Конкурс затягнувся до пізньої ночі і завершився врученням цінних призів у номінаціях «фото», «відео» та «живе виконання». Представники гурту Lumen разом зі спонсорами фестивалю провели також конкурси для вболівальників, що супроводжувалися розіграшами цінних призів.

Здавалося б, лише один переможець, проте атмосфера заходу анітрішки не зіпсувалася, адже основна мета досягнута – молоді рок-гурти змогли виступити на широкий загал, який тепер загорівся їх творчістю і підштовхуватиме до підкорення нових висот. Після того, як нас оголосили переможцями, не спостерігалося класичних конкурсних настроїв: навпаки преставники інших команд були раді вітати нас, обмінювалися контактами і обіцянками на майбутнє, вечір плавно перетікав у атмосферу свята, закінчившись концертом організаторів. Та що там казати, весь натовп знав кожнісіньке слово кожної пісні…

imef9

«Ще довго снитимуться мені ці незабутні дні…» – думав я, а машина непомітно несла нас у темну ніч до друзів у Підмосков’я.

Зі слів гітариста. День другий.

Для гурту він розпочався у Підмосков’ї. Ледве оговтавшись від подій минулої доби, ми зібрали речі та вирушили електричкою назад до Москви. За вікном пролітають зимові краєвиди, у вагоні багато людей, всі відпочивають. Раптом з’являється невідомий нам чоловік з гітарою, бажає всім присутнім здоров’я та заспівує пісню. Як тільки він закінчує та виходить, я дивлюся на хлопців. Так, вони теж це відчули… Дістаю свою акустичну гітару. Необхідно вирішити, що ж зіграти в такому місці. Навколо навряд чи хтось розуміє українську мову… Проте бажання є просто непереборним, і вже через хвилину у московській електричці у повний голос лунає моя улюблена «Квітка». Реакція пасажирів нас приємно здивувала. Багато хто подякував нам за гарне виконання та добре відгукнувся про наш міні-виступ.

imef10

imef11

 

Далі за планом відбулася екскурсія містом. Звичайно, подивитися вдалося набагато менше, ніж хотілося, проте враження залишилися дуже позитивні та яскраві. З Київського вокзалу ми вирушили одразу на Красну площу. Зробивши класичні фотографії на фоні Кремлю та Собору Василя Блаженного, зайнялися пошуком крамниці, у якій можна придбати російські традиційні сувеніри. Неподалік знайшли одну таку, із безліччю різноманітних матрьошок на будь-який смак та колір. До відправлення потягу залишається зовсім небагато часу, але залишити Москву, не побачивши Московський державний університет ім. М.В. Ломоносова, було б абсолютно неприпустимим. Вирішили ризикнути.

imef12

 

Велич цієї будівлі складно перебільшити, незважаючи на те, що часу обмаль, милуємось, хоча потім ця затримка і додала перчинки до нашої подорожі.

Але от ми знову на рідній землі!

За покликом серця. На минуле і майбутнє.

Ми впевнені, що ці кілька днів були одними з найцікавіших у нашому житті і хоча старались написати так, щоб максимально передати наші емоції, не заглиблюючись в деталі надмірно, проте, напевно, усього спектру пережитих відчуттів ми, на жаль, Вам ніколи передати не зможемо. Усі ці дні ми відчували Вашу підтримку, вона допомагала нам, в першу чергу, залишатися спокійними, додавала упевненості, а в глобальному сенсі давала можливість залишатися справжніми людьми, достойно представляючи нашу державу.

Ми дякуємо усім тим, хто нас підтримував удома і біля сцени, дякуємо конкурсантам, які створили дружню атмосферу фіналу, дійсно свята, а не марафону за першими місцями, а також організаторам за те, що ще залишились на світі такі люди, які мають бажання творити чисте добро і допомагати найнесподіванішими шляхами втілювати в життя найзаповітніші мрії.

Звіт підготували студенти магістратури юридичного факультету
Роман Макарчук та Богдан Бондаренко

 

3764 Останнє редагування 29 лист. 19:40 |

Коментарі