⚔️ ЮРИДИЧНА ОБОРОНА: До Міжнародного дня біологічного різноманіття: питання відшкодування шкоди довкіллю, заподіяної військовою агресією рф в Україні

З 2000 року 22 травня відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття. Ця дата була встановлена з нагоди представлення фінального тексту Конвенції з біологічного різноманіття. Стаття 2 Конвенції визначає біологічне різноманіття як  різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами і різноманіття екосистем.

Україна є стороною Конвенції. Ратифікована вона і рф, але, як відомо, це не та держава, яка дотримується міжнародних домовленостей. Бойові дії, які розпочали російські загарбники, охопили третину площ природно-заповідного фонду України. Це більше мільйона гектар особливо цінних земель, серед них: 26 національних природних парків, 14 природних та біосферних заповідників. Під загрозою знищення в Україні знаходяться 14 Рамсарських об’єктів площею 397,7 тис. га, 160 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га та біосферні заповідники. Щодня виникають пожежі, гинуть тварини та зникають середовища їхнього існування.

За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з початку широкомасштабного російського вторгнення і станом на 18 травня 2022 р. було зафіксовано 245 злочинів проти довкілля. Звіти про ключові наслідки російської агресії для українського довкілля кожного тижня публікуються на сайті Міндовкілля. У цих звітах міститься інформація про загрози ядерній та радіаційній безпеці, шкоду довкіллю, спричинену атаками на інфраструктурні та промислові об’єкти, шкоду водним ресурсам, тваринному і рослинному світу, забруднення довкілля будівельним сміттям через руйнування поселень, вибухонебезпечними предметами, шкоду заповідникам та екосистемам, що охороняються.

З метою формування переліку всіх порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища та притягнення Росії до відповідальності був створений Оперативний штаб при Державній екологічній інспекції України. З 15 березня розпочав роботу сайт штабу з фіксації екозлочинів (https://shtab.gov.ua), завдяки якому інформація для експертів і фахівців, що здійснюють збір, обробку та узагальнення інформації про екологічні злочини, розміщена на одному ресурсі.

Повідомити про факти екологічних злочинів проти довкілля можна також і через офіційний вебресурс і мобільний додаток Екозагроза, який запустило Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України 12 травня. Крім того, у застосунку на інтерактивній мапі України можна подивитися дані моніторингових систем щодо якості повітря та рівня радіаційного забруднення по всій Україні, а також актуальні факти екологічних загроз, спричинених російськими окупантами. Також є інформація про приблизні збитки від наслідків воєнних дій за цей час - 204 млрд. гривень.

Оцінка масштабів екологічної шкоди та збір доказів повинні бути включені в розслідування військових злочинів та порушень Женевських конвенцій та притягнення держави-агресора до відповідальності.

Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року містить норми, безпосередньо спрямовані на охорону навколишнього середовища під час міжнародних збройних конфліктів. Відповідно до ч. 3 ст. 35 заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій,  які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу.

    Стаття 55, яка має назву "Захист природного середовища", встановила, що при веденні воєнних дій  має  бути  виявлена  турбота про захист природного середовища від широкої,  довгочасної і серйозної шкоди. Такий захист включає  заборону  використання  методів  або засобів  ведення  війни,  що  мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров'ю або виживанню населення. Заподіяння  шкоди  природному  середовищу  як   репресалій заборонено.

Для притягнення до відповідальності за порушення вимог Додаткового протоколу І щодо захисту навколишнього середовища необхідне виконання трьох умов одночасно: шкода має бути і великою, і довготривалою, і серйозною. Але зміст понять «велика, довготривала і серйозна шкода» в Додатковим протоколом І не визначено.

Збір та фіксація інформації про екологічні злочини та шкоду необхідні для  звернення у Міжнародний суд ООН і вирішення питання про відшкодування шкоди, максимально відшкодувати всю шкоду, яка нанесена довкіллю. Юрисдикцію щодо воєнних злочинів має Міжнародний кримінальний суд, так зокрема ст. 8.2.b.iv Римського статуту 1998 р. виділяє «умисне вчинення нападу, коли відомо, що такий напад буде причиною … шкоди цивільним об’єктам або великої, довготривалої і серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно не співрозмірною з конкретною і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою».

З метою визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. затверджено відповідний Порядок (постанова КМУ від 20 березня 2022 р. № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ України № 551 від 29.04.2022 р.).

Крім людських та економічних ресурсів, Порядок передбачає визначення шкоди та збитків за напрямками природних ресурсів:

втрати земельного фонду - напрям, що включає втрати земельного фонду, а також пов’язану з ними упущену вигоду;

 втрати лісового фонду - напрям, що включає втрати лісонасаджень та пов’язані із ними витрати;

 втрати надр - напрям, що включає втрати надр, завдані самовільним їх користуванням, а також шкоду, завдану навколишньому природному середовищу під час самовільного користування надрами;

втрати акваторії - напрям, що включає втрачену частину територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях;

збитки, завдані природно-заповідному фонду, - напрям, що включає збитки, завдані територіям та об’єктам природно-заповідного фонду, та пов’язані із ними витрати;

шкода, завдана земельним ресурсам, - напрям, що включає шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів;

- шкода, завдана атмосферному повітрю, - напрям, що включає шкоду, завдану викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- збитки, завдані водним ресурсам та об’єктам водогосподарської інфраструктури, - напрям, що включає забруднення, засмічення, вичерпання та інші дії, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об’єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості ґрунтів та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Переліки основних показників в межах кожного напряму не є вичерпними і можуть бути доповнені під час розроблення методик, які повинні затвердити протягом шестимісячного строку міністерства, центральні та місцеві органи виконавчої влади відповідно до п. 2 постанови.

  Зокрема, 22 квітня набула чинності Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, затверджена наказом Міндовкілля від 4 квітня 2022 р. № 167.

 Крім того, наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 13.04.2022 № 175 була затверджена Методика розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди, яка набрала чинності 29 квітня.

Постановою КМ України від 10 травня 2022 р. № 575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" були визначені нові спеціальні такси, встановлення яких було необхідне, щоб забезпечити такий механізм нарахування, за якого обчислені збитки дійсно б відповідали реальним обсягам завданої шкоди державі, у тому числі російським агресором.

Таким чином, сьогодні збираються матеріали і напрацьовуються механізми з метою отримання подальшого відшкодування для звернення у Міжнародний суд ООН, також це може бути і Спеціальний трибунал. На жаль, питання охорони довкілля під час збройного конфлікту практично не врегульоване у міжнародному праві навколишнього середовища. Хоча на практиці притягнення до відповідальності за екологічну шкоду, завдану під час війни, є проблематичним, слід напрацьовувати такі механізми, щоб стати першою країною, яка отримає відшкодування збитків за шкоду, заподіяну довкіллю під час воєнних дій. За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Україна може стати першою країною у світі, яка отримає репарації за шкоду довкіллю, нанесену російськими військами.

Підготувала: доцент кафедри екологічного права ННІ права Бевз О.В.

Адреса
01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60
Приймальня директора Навчально-наукового інституту права
(044) 239-31-86
Денне відділення
(044) 239-31-34
Заочне відділення
(044) 239-31-47
ПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ: консультаційний центр
(044) 481- 45- 88, 45- 88
E-mail приймальної директора ННІ права
femida_knu@ukr.net
Telegram
Facebook
YouTube
Instagram
E-mail відбіркової комісії ННІ права
vstup.law@knu.ua