HONOR ET GLORIA, UTILITAS

Викладачі юридичного факультету взяли участь у парламентських слуханнях з питань інформаційного суспільства

(4 )

18 червня ц.р. в залі пленарних засідань Верховної Ради України відбулись парламентські слухання на тему «Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні», організатором яких був Комітет з питань інформатизації та інформаційних технологій парламенту. На запрошення Голови Комітету, народного депутата України Валерія Омельченка в слуханнях в якості експертів з питань інтелектуальної власності та інформаційного права брали участь доценти кафедри інтелектуальної власності А. Кодинець, Л. Комзюк та Ю. Носік.

Відкрив засідання Заступник Голови Верховної Ради України Р.Кошулинський.

З першою доповіддю виступив Голова Комітетуз питань інформатизації та інформаційних технологій В. Омельченко. Спочатку він розповів про певні досягнення («в 2013 році нашадержава покращила свій показник у рейтингу розвитку інформаційних і комунікаційних технологій міжнародного союзу електрозв'язку ООН та зайняла 68 місце із 157 країн. За оцінками Світового банку до 2015 року Україна може зайняти шосте місце за обсягомIT-експорту. Це вкотре доводить, щоIT-галузь має той потенціал, який дозволить забезпечити швидкі темпи зростання ВВП України.За результатами 2013 року сферуITв Україні склала, що найменше 66,5 тисяч суб'єктів господарювання завидами економічної діяльності, інформатизації та інформаційні технології. Частка сфериITу ВВП в 2013 році склала майже півтора відсотки, а експорт комп'ютерних послуг збільшився на 39 відсотків у порівнянні з 2012 роком.Кількість абонентів у мережі Інтернет станом на 1 квітня 2014 року перевищила показник у 6 мільйонів). Основна частина ж його доповіді була присвячена, насамперед,проблемам оптимізації державного управління в інформаційній сфері, оскільки попередні кілька спроб в цьому напрямку до системних зрушень не призвели: «процеси неузгоджені між собою, розпорошені між різними гілками влади, мають недостатнє фінансування».  «Це питання обговорювали ще в 2005 році, тоді ж пропонували створити при президентові консультативно-дорадчий орган - Національну раду з питань інформаційного суспільства. Але ці ідеї так і залишились на папері» - сказав В.Омельченко. Тому, на його думку, замість нинішніх10 державних органів варто створити нове міністерство чи інший орган влади, який регулюватиме всі питання в інформаційній сфері.

         Однією з найбільш змістовних була доповідь Голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації М.Томенка, основні тези якої наводяться за стенограмою:

«ми ухвалили зараз законопроект, який я називаю: "законопроект про доступ до інформації-2", яким передбачаємо практично тотальну відкритість діяльності чиновників від Адміністрації Президента, Верховної Ради і сільської ради. … Ми фактично розкриємо, починаючи від багатьох архівних документів Служби безпеки цим законопроектом інформацію, закінчуючи такими надзвичайно важливими речами, як, наприклад, генплани, які до сих пір секретилися частково, чи якоюсь мірою генплани розвитку міст, сіл там селищ. Ми ухвалили низку законопроектів і навпаки не допустили врегулювання інтернет-спільноти, бо вважали, що треба діяти за принципом міжнародного співтовариства і тих міжнародним форм, які в інформаційній сфері відбувалися, що Інтернет повинен діяти в системі саморегулювання, а не через регулювання, які пропонували нам правоохоронні органи, які ми в Верховній Раді мусили би розглядати. … Перша проблема, на мою думку, пов'язана, вона не пов'язана із сьогоднішньою ситуацією, а пов'язана з наслідками останніх років, коли почалась боротьба за монополізацію, за монополізацію телерадіопростору. Сьогодні ми в медіапросторі маємо кілька фінансово-політичних угрупувань, які фактично тотально монополізували телерадіопростір. Більше того, через видачу ліцензій цифрового мовлення, якщо ми нічого не зробимо, (під "ми" я розумію нового Президента, уряд, Верховну Раду), то в 2015 році, коли у відповідності до Женевської угоди ми перейдемо на цифрове мовлення, у нас буде група людей, яка через кіпрську компанію "Зеонбуд" та через офшорних засновників багатьох наших телекомпаній фактично буде контролювати повністю телепростір України. … Наприклад, у нас група компаній "Інтер" отримала 8 ліцензій для цифрового мовлення. Наголошую, згідно Закону "Про телебачення і радіомовлення", у нас 1 ліцензію може отримати 1 фізична або юридична особа. І коли мене запитують, як діяла попередня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, я кажу, що лише в справі групи компаній "Інтер" Нацрада 8 разів порушила чинне законодавство. Всього-на-всього по одній компанії. А по інших компаніях, там теж братські структури, ви ж знаєте. Той 5 отримав ліцензій, той – 3 ліцензії і так далі.І на сьогоднішній день так сталося, що ми до цих пір через Антимонопольний комітет, Генеральну прокуратуру не можемо отримати інформацію, що ж відбулося, що на Кіпрі є структура, яка через рік буде повністю контролювати телевізійний простір України. І ми не знаємо жодного механізму, як на неї впливати. Тому я переконаний, що Президент на одному з найближчих засідань Ради національної безпеки і оборони повинен, по-перше, доручити, щоб ми структуру власності цієї незбагненної структури "Зеонбуд" з'ясували. В принципі, я знаю структуру власності, але треба ж, щоб офіційно це було оприлюднено. І ми ті прізвища людей почули, які володіють цією історією.Друге. Я прихильник того, щоб ми повністю анулювали всі рішення про видачу цифрових ліцензій і по-новому під стратегію розвитку в Україні цифрового мовлення, по-новому ухвалили всі рішення. Ви знаєте, що більшість регіональних мовників не отримували ліцензії цифрового мовлення по одній простій причині, що сума грошей, які вони повинні платити і платять уже другий рік, гріючи повітря, як кажуть телевізійники, тому що ще ж не запущена машина, є настільки велика, що будь-який регіональний державний чи комунальний мовник практично не може її заплатити.Друга проблема … через монополізацію "Зеонбудом" пов'язана з тим, що ми сьогодні на інституційному рівні фактично не маємо моделі не те що управління, а і координації діяльності інформаційного простору. У нас структури, які створені, уповноважені чи Верховною Радою, чи Президентом, настільки розрізнено працюють і не мають чіткої системи комунікацій, що… І як сьогодні, от багато колег ми запросили,  ну, от я глянув на, сиджу з колегами з уряду. От, наприклад, у нас виходить, що "Держтелерадіо" значить у нас тут немає. Хоча я думаю, що, очевидно, воно повинно бути. Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у нас немає, але вона мусила бути. І багато інших структур. Всі ці структури  мусять бути взаємодіяти, і поки що я є противник створення нових органів, но думаю, мусять координуватися через Раду національної безпеки і оборони і через відповідні рішення, які приймає РНБО на чолі з Президентом. Нам необхідна нова і зрозуміла державна політика в інформаційній сфері загалом і інформаційний суспільний розвиток як складова цієї  інформаційної політики.Ми повинні прийняти рішення для себе. І ви знаєте, що у нас поки що по Нацраді я думаю, що Президент ближчим часом призначить свою четвірку нову. Ми у Верховній Раді відібрали 16 кандидатів, будемо голосувати. Сподіваюсь, що ми створимо Національну раду, яка почне не видавати фінансово-політичним угрупуванням ліцензії, а визначати характер і зміст того, як працює система телерадіопростору. Тому тут на рівні державного управління надзвичайно важливо оцю модель прописати і, зрозуміло, як з нею діяти. І найважливіше, ми не вибудували систему захисту нашого інформаційного суспільства, як я сказав, уже від сусідніх не інформаційних чи дезінформаційних суспільств. На жаль, і мене критикують. Я був ініціатором, коли фактично розпочалася агресія Російською Федерацією по відношенню до України. Я звернувся до Національної ради. Національна рада звернулася до суду. Ми сьогодні призупинили мовлення, ефірне мовлення чотирьох телеканалів російських, де слово інформація, чи навіть дезінформація виглядає дуже толерантно виходячи з того, що там показують. Ну, мовлення призупинили. Ви ж розумієте, воно у кабелі супутнику іде. Це тільки в ефірне мовлення не йде.Сьогодні ми на комітеті обговорювали і Нацрада обговорює ще питання чотирьох каналів. Оскільки є деякі телевізійні канали російські, які ще жорсткіше, так би мовити, і агресивніше діють по відношенню до України, а ніж ті чотири мовлення яких призупинено. Да, ми розуміємо, що по відношенню до всіх принципів міжнародних угод, що ми підписали, ми діємо неправильно. Але, коли проти нас воюють і розпалюють міжнаціональну ворожнечу, чи, скажімо, діють терористи, навіть достатньо наших законів по боротьбі із тероризмом для того, щоби захищати своє інформаційне суспільство, наших громадян і національні інтереси України. Тому як не парадоксально сьогодні мусимо думати не лише про розвиток інформаційного суспільства, а і про захист інформаційного суспільства, захист інформаційної безпеки, захист інформаційних національних інтересів України. … І коли я з керівником ОБСЄ говорив про те, що ми змушені захищати свій інформаційний простір всупереч ратифікованих міжнародних документів, тому що ми не можемо дозволити, щоби, а це ж не тільки Російська Федерація, ці канали ж ідуть і на закордон, на російськомовну аудиторію всього світу, ми мусимо себе захищати і пояснювати».

Пропозицію щодо створення єдиного органу з питань інформаційної безпеки обґрунтував народний депутат України, член цього ж Комітету О. Мочков.

А Голова Комітету з питань науки і освітиЛ. Гриневичзосередилась на тому, що необхідно зробити для розбудови інформаційного суспільства в системі освіти й науки. І для цього виділла«чотири виміри політики щодо розвитку інформаційного суспільства», особливо наголосивши на необхідності подолання цифрової нерівності, забезпенні доступу до Інтернету усіх верств населення, інформатизації сільських шкіл.

Відмовитися від російського програмного забезпечення (насамперед, від антивірусних програм), витіснити з українського інформаційного простору російські канали та забезпечити контроль над каналами передачі інформації (такими як МТС чи «Київстар»), а в майбутньому вийти на створення національного операторазапропонував О.Тягнибок. 

Заступник міністра юстиції України І.Бондарчук запропонував: «перше, усунути дублювання повноважень органів влади у сфері інформатизації. Друге, сприяти прийняттю інформаційного кодексу України. Унормувати норми законодавства України у сфері інформатизації та імпліментації до законодавства ЄС. Внести зміни до нормативно-правової бази щодо удосконалення механізму формування та розгляду бюджетних запитів, органів державної влади. Забезпечити безумовне виконання органами державної влади та державним казначейством вимог статті 48 Бюджетного кодексу України від 8.7.10 року. Розробити основні засади оприлюднення органами державної влади відкритих даних. Прийняти в 14 році Закон про електронну комерцію. Удосконалити механізм інтернет оподаткування. Удосконалити захист прав громадян, як   споживачів інформаційних продукції».

Цікавим був виступ депутата парламенту Грузії Г. Вашадзе, який розповів про грузинський досвід формування інформаційного суспільства та суспільства знань.

На слуханнях також виступили заступник міністра освіти і науки України П.Полянський, член президії НАН України В.Семиноженко, Голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України С. Євтушенко, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації А. Семенченко, голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації В.Звєрєв, перший заступник Голови Вінницької обласної державної адміністрації О.В'юник, директор Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України Н. Привалова, начальник управління боротьби зкіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України С. Ремедюк, голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі В. Костицький, ректор Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Л.Товажнянський, голова Комісії з питань науки та ІТ-технологій Українського союзу промисловців та підприємців І.Пєтухов, керівник координаційної ради Національного проекту "Технополіс" В. Кривенко, директор "МайкрософтУкраїна" Д. Шимків та інші представники ІТ - бізнесу.

За результатами слухань підготовлено рекомендації, які після доопрацювання мають бути затверджені парламентом.

Детальніше про парламентські слухання можна дізнатись зі стенограми за посиланням:http://static.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/SL180614.htm

Леонід Комзюк,

доцент кафедри інтелектуальної власності,

к.ю.н., доцент

6756

Коментарі