HONOR ET GLORIA, UTILITAS

06 квіт. 21:13 |

1 квітня відбулась четверта зустріч в рамках Школи молодого науковця

(0 )

Цього разу було продовжено розгляд теми «Написання наукового дослідження», також говорили про плагіат в наукових дослідженнях та способи боротьби з ним, та розпочали роботу в рамках рубрики «Я маю досвід і залюбки ним поділюся». Окрім постійного спікера Школи, д.ю.н., професора Володимира Михайловича Бевзенка, виступили й інші доповідачі: д.ю.н., професор Анатолій Іванович Берлач та учасник нашої Школи Андрій Валерійович Петренко.

Розпочалось засідання із виступу професора Анатолія Берлача на тему: «Плагіат – що це таке і як з ним боротися?». Зокрема, Анатолій Іванович розповів про ті способи, які дозволяють уникнути плагіату, особливу увагу було зосереджено на так званому «сірому плагіаті» та «самоплагіаті», а також зарубіжному досвіді боротьби з плагіатом. В межах виступу учасники ставили лектору чимало запитань, відповідаючи на які, він додатково розповів про необхідність здійснення посилань на нормативно-правові акти, правильне та найбільш доцільне цитування останніх, пошуку першоджерел для уникнення плагіату, здійсненні посилань на власні, раніше опубліковані роботи. Окремим блоком питань в рамках теми було обговорення програм для перевірки наукових досліджень на плагіат та унікальність.

Наступним в межах засідання виступав Андрій Петренко, що став першим учасником Школи, який виявив бажання та сміливість відкрити рубрику «Я маю досвід і залюбки ним поділюся». Андрій Валерійович свою розповідь почав із негативного досвіду та своїх дитячих спроб у сфері досліджень та відкриттів. Далі, розповів про перші кроки у здійсненні наукових досліджень в студентські роки, які теж не були достатньо вдалими. Однак, не обійшлась розповідь і без позитивних уроків для учасників: досить вдало Андрію вдалось показати, як одна й та сама тема дисертаційного дослідження може бути безперспективною в межах однієї галузі та новою та актуальною для іншої. Андрій також поділився з учасниками власними успіхами в науковій роботі, приємно було дізнатись, що саме перші засідання Школи молодого науковця мотивували його більш активно продовжити власне наукове дослідження.

В рамках основного виступу професора Володимира Бевзенка учасники Школи продовжили розглядати питання написання наукового дослідження. Цього разу більше детально поговорили про важливість планування та правильної організації власного часу. Учасники на певний час повернулись у шкільні роки, розглядаючи питання про режим робочого дня. Володимир Михайлович запропонував кілька варіантів складання розкладу при написанні наукової роботи, наголосивши, при цьому, що вони є доволі загальними, а ідеальний варіант для кожного свій. При цьому, важливим правилом ефективної наукової роботи залишається дотримання принципів наполегливості, плановості та цілеспрямованості науково-дослідницької діяльності.

Окремо Володимир Михайлович зосередив увагу на власних «секретах» роботи у Microsoft Word, які спрощують процес написання та дозволяють зекономити час. Насамкінець, учасники дізнались про особливості поступальної, зворотно-поступальної та одночасно-поступальної еволюції наукового дослідження, а також випадки, в яких краще застосовувати кожен з цих різновидів. Основною тезою виступу став висновок про те, що «написання наукового дослідження – дуже індивідуальний процес…, тому його хід, виклад та зміст завжди будуть унікальними, їх не можна «стандартизувати», виконувати за єдиним шаблоном».

Наприкінці зустрічі традиційно було проведено опитування учасників щодо здійснення їх очікувань від лекції, побажань та зауважень, які є основою для покращення нашої роботи в рамках Школи.

Дякуємо учасникам, що залишаєтесь з нами, і запрошуємо на чергову зустріч наступної п’ятниці, поговоримо про написання та публікацію наукових статей.

Ірина Сахарук, 

Голова Ради молодих вчених юридичного факультету

6bF9GorRxyM

C7NppcRDzQo

d3ZgCR0fjf4

GQtYNEApwu0

hdsLBVcqLk8

meAAFSsc8N0

MKw AvEb kc

V8I9c7TqUSI

w3ZXAKm1jBQ

2750

Коментарі