HONOR ET GLORIA, UTILITAS

23 бер. 10:40 |

Фахівець Центру з інтелектуальної власності Анастасія Ярмолюк 21 березня 2018 року взяла участь у Парламентських слуханнях на тему: «Національна інноваційна система України: стан та законодавче забезпечення розвитку»

(2 )

Метою Парламентських слухань було громадське обговорення стану та стратегічних напрямів інноваційного розвитку України, законодавчого забезпечення формування національної інноваційної системи України, визначення ключових завдань органів державної влади України, місцевого самоврядування та громадянського суспільства щодо забезпечення ефективної реалізації поставлених завдань.

З основною доповіддю на Слуханнях виступив Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України С. Кубів, який наголосив, що відсутність стратегії та виразних пріоритетів для розвитку інновацій зруйнували українську систему наукових досліджень, орієнтованих на подальшу реалізацію у виробництві та промисловості. Відтак, університетські академічні дослідження часто проводилися автономно, без узгодження з економічними потребами держави, замовленнями, а іноді були суто теоретичними і не пристосованими до реального виробництва. Сьогодні також відірвана від ринку навіть система дослідних центрів реального сектору економіки, а дослідні підрозділи великих промислових підприємств вирішують суто виробничі завдання конкретних підприємств і не орієнтовані на системні економічні завдання економіки України в цілому. Тому для розв’язання цих проблем потрібно запровадити бізнес-орієнтовану політику підтримки попиту на інновації, розбудовувати інноваційну екосистему як синергію науки, бізнесу і влади, пронизану інноваційною культурою, вдосконалити законодавство щодо ключових елементів інноваційної інфраструктури відповідно до міжнародних стандартів (інноваційні парки, інкубатори, кластери, регіональні інноваційні екосистеми, смарт-спеціалізації). Зокрема, потрібно законодавчо визначити поняття «стартап», створити систему їхньої фінансової і законодавчої підтримки, надаючи їм допомогу для оформлення патентів та податкові преференції. На його думку, вимогою часу є внесення змін до ст. 9 Закону України «Про інноваційну діяльність», щоб наділити Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідними повноваженнями щодо формування державної політики в сфері інновацій і розвитку реального сектору економіки. Також С. Кубів відстоює важливість прийняття Законів України «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності», «Про трансфер технологій», «Про венчурний капітал», «Про стимулювання розвитку криптоекономіки». 

Міністр освіти і науки України Л. Гриневич у своїй доповіді наголосила, що саме активізація інноваційної діяльності визначена експертами та рейтингами як найбільший потенціал, який є в Україні для реального зростання ВВП і виходу зі стану сировинної країни до рівня країни, здатної експортувати високі технології. Адже країни, в яких університети найбільше співпрацюють з бізнесом для розвитку інновацій, мають вищий індекс конкурентоспроможності, а тому і ВВП також має кореляцію з індексом конкурентоспроможності. Л. Гриневич повідомила, що в останні роки місце України в рейтингу за Глобальним індексом інновацій покращується, оскільки в 2017 році Україна посіла 50 місце зі 127 країн за рахунок поліпшення трьох показників – «бізнес-досвід», «інфраструктура», «креативність». Але за Індексом глобальної конкурентоспроможності Україна займає лише 81 місце серед 137 досліджуваних країн. Аналіз цього рейтингу демонструє, що найперспективнішим напрямом розвитку, який спричинить піднесення економіки, є інновації, технологічна готовність країни та підвищення ефективності ринку праці. Міністр також вказала на важливість неперервності всього ланцюга творення інновацій. Вона зазначила, що університети сьогодні все більше стають центрами інноваційних розробок, однак бізнес готовий отримати результат не у вигляді теоретично-обґрунтованого результату дослідження, а у вигляді технологічного рішення і прототипу. Великою проблемою, на погляд Л. Гриневич, є те, що частка внеску держави на створення прототипів становить трохи більше 1%, все решта – це вкладення бізнесу. Якщо подивитись статистку, то сьогодні найбільше вкладанням в нові технологічні рішення займаються підприємства з виробництва тютюнових виробів, харчових продуктів та напоїв. Отже, приходимо до висновку, що не може бути скорочене наукове фінансування, оскільки це є джерелом рішень, з яких потім випливають нові технології, прототипи та можливості створення і впровадження інноваційного бізнесу. Важливим поступом вперед є створення в Уряді Ради з розвитку інновацій, яку очолює Прем’єр-міністр України, а також виділення коштів для роботи Фонду розвитку інновацій. Однак, окрім державної підтримки, найголовнішим, на думку Л. Гриневич, є надання можливості і законодавчої бази творити інноваційні екосистеми. Сьогодні немає чіткого розмежування сфер впливу і компетенції відповідальних за формування політики у сфері інновацій Міносвіти та Мінекономрозвитку. Але відповідний проект вже напрацьовано, і потрібно створити синергію в цьому розмежуванні. Також міністр звернула увагу на гальмування внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій, від якого залежить забезпечення отримання установами та організаціями державної системи науково-технічної та патентної інформації кон’юнктурно-економічної інформації з іноземних джерел та баз даних, здійснення закордонного патентування за кошти державного бюджету, наприклад, для державних університетів і державних установ; запровадження грантів науковим установам, що реалізують спільні проекти зі створення високотехнологічних виробництв з вітчизняними промисловими підприємствами.

Ґрунтовною була доповідь голови Підкомітету з питань інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти О. Скрипника, який зазначив, що в Індексі інноваційного розвитку Bloomberg Україна посіла 46 місце серед 50 країн. А в Індексі Європейського інноваційного табло Україна увійшла до найгіршої групи за темпами розвитку інновацій «Повільні інноватори». Головний меседж його виступу – до розвитку інновацій потрібно підходити системно. Позитивними напрямками в сучасному розвитку інновацій, як наголосив О. Скрипник, є: 1) IT-продукти (у 2017 році українські компанії отримали інвестиції на 265 млн. доларів, з яких 490 тис. доларів – на посівній фазі; укладено 44 інвестиційних договорів; 96% із загальної суми інвестицій надійшли від закордонних інвесторів); 2) сільське господарство (лідер в Європі, точне землеробство); 3) військово-промисловий комплекс (100 приватних інноваційних компаній). Отже, як підкреслює О. Скрипник, потрібно передбачити всі елементи інноваційної екосистеми. Так, всю екосистему можна поділити на наступні групи: місця росту (бізнес-інкубатори, наукові парки і технопарки, кластери, центри компетенції), освіта і наука (школа, інноваційні університети, НАН та НДІ, недержавні наукові установи), бізнес (стартапи, малі і середні підприємства, великий бізнес), фінансування (державна фінансова підтримка, кошти підприємств, бізнес-ангели, фонди прямих інвестицій, венчурні фонди), обмін технологіями (трансфер технологій, права інтелектуальної власності, міжнародний інноваційний простір) та державна підтримка (Рада з розвитку інновацій, Офіс з розвитку інновацій, Агентство з інноваційних розробок продукції подвійного призначення, Фонд з підтримки інновацій, міністерства). Зокрема, як вважає О. Скрипник, при дослідницьких університетах мають працювати бізнес-школи, центри підприємництва, в яких одночасно надаватимуть знання по створенню бізнесу та допомагатимуть втілювати інноваційну ідею в реальний продукт. Також необхідним, на його погляд, є те, щоб вся прикладна частина наукової роботи, яку здійснюють академії наук, державні та приватні наукові установи орієнтувалася на вихід кінцевого продукту на ринок, для чого необхідно стимулювати перетворення наукових розробок в інноваційний продукт. В той час як великий бізнес може самостійно фінансувати свої дослідження, інтенсивний розвиток невеликих інноваційних компаній не можливий без зовнішніх інвестицій. Тому важливо передбачити не лише державну підтримку інноваційних проектів, а й максимально спростити отримання фінансування від бізнес-ангелів, фондів прямого фінансування, венчурних фондів.

Народний депутат України С. Тарута представив у парламентських слуханнях доктрину збалансованого розвитку «Україна 2030», підхід якої базується на розробці форсайт-технологій, врахуванні виклику глобальних мегатрендів. Ця доктрина пропонує накопичення інтелектуального капіталу, стимулювання внутрішнього ринку (створення державної програми мікрокредитування інноваційних кластерів через Банк інновацій та розвитку в компоненті наука, освіта, бізнес), формування кластерів технологічного підприємництва та створення Національної агенції інновацій.

Заступник голови Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, професор Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка О. Колежук у своєму виступі наголосив, що інноваційна екосистема не існує у відриві від наукової та освітньої систем, що зумовлює необхідність системного підходу до інновацій. Він також зупинився на проблемі посилення ролі Нацради з питань розвитку науки і технологій у реформуванні науки і подоланні фрагментації системи управління та законодавства в інноваційній сфері.

Цікавою була доповідь Керівника проекту розвитку промисловості та інновацій Офісу реформ Кабінету Міністрів України О. Болібок, яка зазначила, що реформа з розвитку інновацій цього року стала одним з восьми пріоритетів для Уряду. Вона наголосила на потребі створення єдиного майданчика, розділеного на два рівні, щоб стейкхолдери могли чітко і ефективно співпрацювати. Перший рівень – стратегічний. Це Рада з розвитку інновацій, яка має об’єднати представників Уряду, бізнесу та парламентарів. Необхідно створити Інноваційну агенцію (Офіс з розвитку інновацій) за прикладом офісів в Ізраїлі, для забезпечення трьох найголовніших напрямків: підтримка інновацій в існуючих компаніях, підтримка стартапів та координація і промоція інновацій. Другим важливим компонентом є регіональний аспект розвитку інновацій із застосуванням підходу смарт-спеціалізацій, який більше 7 років активно впроваджується в ЄС. Завдяки цьому підходу є можливість зрозуміти, хто є драйверами економічного розвитку регіонів, а хто продукує інновації. Важливу роль у цьому підході відіграють регіональні кластери, які потребують підтримки Уряду та ініціатив від бізнесу.

На проблемні питання національної інноваційної системи звернув увагу Генеральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації України О. Юрчак, який зазначив, що для розвитку інновацій потрібно здійснювати активне формування корпоративного середовища, аудит перспективних напрямків, створювати відкриті технологічні центри та електронні майданчики у вигляді централізованого порталу.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти О. Співаковський наголосив, що ядром інноваційної економіки є людина. Потрібно забезпечити можливість університетам брати участь у створенні стартапів, мати відповідний вплив через акції та участь у цих стартапах, щоб університет став холдингом з метою формування власної доданої вартості та надання можливості студентам і викладачам комерціалізувати результати досліджень на базі університетів, формування через вчені ради власних інвестиційних систем, відкриття доступу до українських, а не лише міжнародних грантів.

На завершення Слухань С. Кубів слушно наголосив, що всі інновації повинні відповідати національним інтересам, а Л. Гриневич повідомила, що наша держава пройшла аудит програми «Горизонт 2020» і закликала до створення стратегічних майданчиків інноваційного розвитку.

Підвела підсумки Парламентських слухань Заступник Голови Верховної Ради України О. Сироїд, зазначивши, що без інновацій неможливо забезпечити безпеку держави. Оскільки створити нове можна лише новими інструментами, то потрібно повністю реформувати систему науки.

Центр з інтелектуальної власності готує аналітичні матеріали за Рекомендаціями зазначених Парламентських слухань.

Стежте за публікаціями на веб-сторінці Центру!

На фото:    

29541142 414498865660432 5786483633016105278 n

Доповідь голови Підкомітету з питань інноваційної діяльності та інтелектуальної власності Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти О. Скрипника                      

29511630 414498845660434 3178419897771087137 n

Фахівець Центру з інтелектуальної власності А. Ярмолюк

410 Останнє редагування 02 квіт. 12:00 |

Коментарі