Перелік питань на іспити та заліки Заярний О.А.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ЗАЛІК З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ПРАВО ЕЛЕКТРОННОГО ЗДОРОВ’Я”

1. Сутність поняття електронного здоров’я та його властивості.

2. Предмет і система права електронного здоров’я.

3. Місце інституту право електронного здоров’я в системі права України.

4. Джерела права електронного здоров’я та особливості їх адаптації до законодавства ЄС.

5. Державна політика України у сфері електронного здоров’я та основні напрями її реалізації.

6. Суб’єкти державного регулювання у сфері електронного здров’я та особливості їхнього правового статусу.

7. Види суб’єктів відносин у сфері електронного здоров’я.

8. Суб’єкти надання інформаційних послуг у сфері охорони здоров’я та їхній правовий статус.

9. Правовий статус медичних установ і медичних працівників як суб’єктів відносин у сфері електронного здоров’я.

10. Правовий статус Споживачів послуг у сфері електронного здоров’я.

11. Особливості правового статусу Національної служби здоров’я України як суб’єкта електронного здоров’я.

12. Правовий режим персональних даних у галузі електронного здоров’я.

13. Правовий режим лікарської таємниці у галузі електронного здоров’я.

14. Права і обов’язки пацієнтів у зв’язку із обробкою їх персональних даних у галузі електронного здоров’я.

15. Поняття та правові особливості застосування технологій штучного інтелекту у галузі електронного здоров’я.

16. Правові принципи та умови застосування технологій штучного інтелекту у галузі електронного здоров’я.

17. Юридичні обмеження та заборони застосування технологій штучного інтелекту у галузі електронного здоров’я.

18. Особливості юридичної відповідальності за правопорушення, пов’язані із застосуванням технологій штучного інтелекту в охороні здоров’я.

19. Поняття та структура національної еко-системи електронного здоров’я України.

20. Правовий режим електронних реєстрів та баз даних, що використовуються у галузі електронного здоров’я.

21. Поняття та основні напрями застосування технології блокчейн в охороні здоров’я.

22. Юридичні ризики та переваги застосування технологій блокчейну в охороні здоров’я.

23. Загальна характеристика юридичних вимог до формування і функціонування медичних реєстрів на основі технологій блокчейну.

24. Юридичні ризики та обмеження у застосуванні технологій блокчейну у галузі електронного здоров’я.

25. Поняття та призначення телемедицини.

26. Суб’єкти телемедицини та особливості їхнього правового статусу.

27. Юридичні особливості інформаційних обмінів у телемедицині.

28. Способи цифрової ідентифікації учасників відносин у галузі електронного здоров’я.

29. Вимоги до електронних довірчих послуг у сфері електронного здоров’я та їх загальна характеристика.

30. Поняття та види адміністративних послуг у галузі електронного здоров’я.

31. Загальна характеристика стандартів надання адміністративних послуг у галузі електронного здоров’я.

32. Процедури надання адміністративних послуг у галузі електронного здоров’я.

33. Види договорів у галузі електроенного здоров’я.

34. Загальна характеристика істотних умов договорів, що укладаються у галузі електронного здоров’я.

35. Особливості дозвільних та реєстраційних процедур у галузі електронного здоров’я.

36. Юридичні особливості надання консультативної медичної допомоги з використанням технологій штучного інтелекту.

37. Правові принципи та умови застосування мобільних технологій у галузі електронного здоров’я.

38. Юридичні ризики та застереження щодо застосування мобільних технологій у галузі електронного здоров’я.

39. Гарантії прав пацієнтів при застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій при медичному втручанні в організм пацієнтів.

40. Особливості юридичної відповідальності розробників інформаційних технологій для потреб охорони здоров’я.

41. Відшкодування шкоди, завданої пацієнту при неналежному застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ЗАЛІК З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЗАХИСТ ПРАВ ОСОБИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ”

1. Захист прав суб’єктів рекламних правовідносин.

2. Загальна характеристика негативних зобов’язань України щодо захисту права на свободу думки і слова, вільне вираження власних переконань згідно з Конвенцією «Про захист прав людини та основоположних свобод».

3. Особливості позасудових способів захисту прав суб’єктів персональних даних.

4. Судові способи захисту прав суб’єктів персональних даних та особливості їх реалізації за законодавством України.

5. Загальна характеристика діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних.

6. Особливості захисту інформаційних прав учасників відносин пов’язаних з транскордонною обробкою персональних даних.

7. Поняття та види альтернативних способів захисту інформаційних прав учасників інформаційних відносин.

8. Медіація, як альтернативний спосіб захисту інформаційних прав учасників інформаційних відносин: загальна характеристика.

9. Особливості медіації в інформаційних відносинах при транскордонній взаємодії.1. Інформаційне суспільство, яке соціальне середовище реалізації інформаційних прав особи.

10. Інформаційні права особи, як об’єкт правового захисту.

11. Нормативно-правове забезпечення захисту прав особи в інформаційному суспільстві.

12. Поняття та види форм захисту інформаційних прав особи за законодавством України.

13. Поняття та загальна характеристика способів захисту інформаційних прав особи за законодавством України.

14. Підстави застосування способів захисту інформаційних прав особи.

15. Принципи реалізації способів захисту інформаційних прав особи.

16. Критерії узгодження способів захисту інформаційних прав особи з характером вчиненого порушення.

17. Суд як суб’єкт захисту інформаційних прав особи.

18. Справи про порушення інформаційних прав особи підвідомчі судам України: види та загальна характеристика.

19. Способи захисту інформаційних прав особи, що застосовуються виключно судом та їх загальна характеристика.

20. Особливості розгляду і вирішення інформаційних спорів судами загальної юрисдикції.

21. Захист інформаційних прав особи Конституційним Судом України та особливості його здійснення за законодавством України.

22. Підстави та умови застосування позасудових форм захисту прав особи в інформаційному суспільстві.

23. Правовий статус органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування як суб’єктів юрисдикційного (позасудового) захисту інформаційних прав особи.

24. Інформаційний запит як позасудовий спосіб захисту прав особи в інформаційному суспільстві та особливості його реалізації за законодавством України.

25. Правові обмеження застосування позасудових (юрисдикційних) форм та способів захисту прав особи в інформаційному суспільстві.

26. Уповноважений Верховної Ради України як суб’єкт захисту інформаційних прав особи, його компетенція та особливості діяльності.

27. Право особи на доступ до публічної інформації, як об’єкт правового захисту в інформаційному суспільстві.

28. Способи захисту права на доступ до публічної інформації за законодавством України.

29. Поняття та види порушень права особи на доступ до публічної інформації.

30. Захист права на доступ до публічної інформації органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

31. Визнання адміністративним судом протиправними рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації, як спосіб захисту прав осо би в інформаційному суспільстві.

32. Порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації за законодавством України.

33. Особливості захисту права особи на доступ до публічної інформації Європейським Судом з прав людини.

34. Інформаційні права споживачів телекомунікаційних послуг, як об’єкт судового захисту.

35. Порядок позасудового захисту прав суб’єктів ринку телекомунікаційних послуг.

36. Особливості судового захисту прав суб’єктів ринку телекомунікаційних послуг.

37. Спеціальні способи захисту прав суб’єктів ринку телекомунікацій: загальна характеристика.

38. Альтернативні способи захисту прав суб’єктів ринку телекомунікацій: національні та міжнародні особливості реалізації.

39. Способи та процедури захисту прав телерадіокомпаній, як суб’єктів медіа-діяльності.

40. Особливості захисту прав журналістів за законодавством України.

41. Загальна характеристика позитивних зобов’язань України щодо захисту права на свободу думки і слова, вільне вираження власних переконань згідно з Конвенцією «Про захист прав людини та основоположних свобод».

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ЗАЛІК З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ”

1. Поняття, сутності електронної комерції.

2. Властивості електронної комерції за законодавством України.

3. Поняття та риси електронної торгівлі.

4. Критерії розмежування електронної комерції та електронної торгівлі.

5. Принципи електронної комерції та їх юридичне значення.

6. Загальна характеристика форм здійснення електронної комерції.

7. Суб’єкти державного регулювання у галузі електронної комерції: загальна характеристика їхньої компетенції.

8. Засоби державного регулювання електронної комерції: загальна характеристика.

9. Процедури застосування засобів державного регулювання електронної комерції.

10. Види суб’єктів електронної комерції.

11. Правовий статус суб’єктів електронної комерції за законодавством України.

12. Правовий статус постачальників послуг проміжного характеру у галузі електронної комерції.

13. Правовий статус споживачів у галузі електронної комерції.

14. Правовий режим функціонування Інтернет-магазинів за законодавством України.

15. Правові режими функціонування електронних аукціонів за законодавством України.

16. Поняття і структура екосистеми електронної комерції.

17. Правові засади аутсорсингу інфраструктури для потреб електронної комерції.

18. Правові режими інформаційних повідомлень у галузі електронної комерції.

19. Поняття, сутність правочинів у галузі електронної комерції.

20. Особливості правочинів у галузі електронної комерції.

21. Співвідношення понять «електронний правочин» та «електронний договір» у галузі електронної комерції.

22. Поняття та види договорів у галузі електронної комерції.

23. Порядок укладення та виконання договорів у галузі електронної комерції.

24. Особливості зміни та розірвання договорів у галузі електронної комерції.

25. Підстави та порядок визнання недійсними договорів у галузі електронної комерції.

26. Правовий статус сторін договорів в електронній комерції.

27. Забезпечення виконання договірних зобов’язань у сфері електронної комерції.

28. Особливості правового режиму обробки персональних даних у галузі електронної комерції.

29. Юридичні особливості застосування електронних платіжних систем у галузі електронної комерції.

30. Поняття та види електронних довірчих послуг, що застосовуються у галузі електронної комерції.

31. Особливості застосування електронного цифрового підпису в електронній комерції.

32. Вимоги до електронних довірчих послуг, що застосовуються у галузі електронної комерції.

33. Юрисдикційні особливості транскордонного здійснення електронної комерції.

34. Вибір права, що підлягає застосуванню до правочинів у галузі електронної комерції.

35. Особливості юридичної відповідальності суб’єктів електронної комерції.

36. Юридичні обмеження та заборони у галузі електронної комерції: загальна характеристика.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ІСПИТ З ДИСЦИПЛІНИ “ІНФОРМАЦІЙНА ДЕЛІКТОЛОГІЯ”

1. Поняття та ознаки інформаційної деліктології.

2. Інформаційна деліктологія, як наука і навчальна дисципліна.

3. Передумови формування інформаційної деліктології.

4. Предмет і об’єкт науки інформаційної деліктології.

5. Система науки інформаційної деліктології та фактори, що впливають на її формування.

6. Методи науки інформаційної деліктології.

7. Цілі та завдання науки інформаційної деліктології.

8. Поняття і властивості інформаційних правопорушень.

9. Взаємозв’язок юридичних конфліктів та інформаційних правопорушень.

10. Класифікація інформаційних правопорушень.

11. Поняття, призначення та види складів інформаційних правопорушень.

12. Предмет та об’єкт інформаційних правопорушень.

13. Об’єктивна сторона інформаційних правопорушень та її елементи.

14. Суб’єкти інформаційних правопорушень та їх види.

15. Особливості суб’єктивної сторони інформаційних правопорушень.

16. Загальна характеристика основних причин і умов, що сприяють вчиненню інформаційних правопорушень.

17. Спеціальні причини та умови, що сприяють вчиненню інформаційних правопорушень: загальна характеристика.

18. Особливості фіксації інформаційних правопорушень.

19. Поняття та сутність діяльності по запобіганню вчинення інформаційних правопорушень.

20. Засоби діяльності по запобіганню вчинення інформаційних правопорушень: поняття та види.

21. форми діяльності по запобіганню вчиненню інформаційних правопорушень

22. Державна політика у сфері запобігання інформаційних правопорушень: поняття та основні напрями реалізації.

23. Правовий статус суб’єктів формування та реалізації державної політики у сфері запобігання вчинення інформаційних правопорушень.

24. Поняття та ознаки адміністративних інформаційних правопорушень.

25. Причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

26. Класифікація адміністративних інформаційних правопорушень.

27. Особливості складів адміністративних інформаційних правопорушень.

28. Характеристика обставин, що виключають склад адміністративного інформаційного правопорушення.

29. Особливості юрисдикційного провадження у справах про адміністративні інформаційні правопорушення за законодавством України.

30. Особливості судового розгляду справ про адміністративні інформаційні правопорушення.

31. Адміністративно-запобіжні засоби примусу та особливості їх застосування за порушення норм інформаційного законодавства.

32. Засоби адміністративного припинення, як інструмент забезпечення публічного інформаційного правопорядку: поняття та особливості застосування.

33. Адміністративна відповідальність, як ключовий засіб профілактики адміністративних інформаційних правопорушень: поняття, види та особливості застосування.

34. Поняття і ознаки інформаційного дисциплінарного проступку.

35. Особливості складів дисциплінарних інформаційних проступків.

36. Класифікація дисциплінарних інформаційних проступків.

37. Засоби запобігання вчинення дисциплінарних інформаційних проступків та їх загальна характеристика.

38. Особливості провадження у справах про дисциплінарні інформаційні проступки.

39. Взаємозв’язок деліктології та кримінології у дослідженні злочинів, що вчиняються у галузі інформаційної діяльності.

40. Поняття та види злочинів у сфері інформаційної діяльності.

41. Особливості складів злочинів у галузі інформаційної діяльності.

42. Засоби запобігання злочинів у галузі інформаційної діяльності та особливості їх застосування.

43. Особливості кримінальної відповідальності за злочини у галузі інформаційної діяльності.

44. Поняття та ознаки приватно-правових інформаційних правопорушень.

45. Види приватно-правових інформаційних правопорушень.

46. Особливості складів приватно-правових інформаційних правопорушень.

47. Заходи оперативного впливу, як інструменти запобігання вчинення договірних інформаційних правопорушень: поняття та види.

48. Порядок встановлення і застосування заходів оперативного впливу у договірних інформаційних відносинах.

49. Цивільно-правова відповідальність, як засіб запобігання приватно-правових інформаційних правопорушень: поняття та види.

50. Особливості відшкодування збитків за порушення договірних інформаційних зобов’язань.

51. Неустойка, як вид юридичної відповідальності за порушення договірних інформаційних зобов’язань.

52. Особливості позадоговірної відповідальності за вчинення приватно-правових інформаційних правопорушень.

53. Інформаційні правопорушення у сфері доступу до публічної інформації: поняття та особливості складів.

54. Інформаційні правопорушення, що вчиняються в медіа-сфері: види та особливості складів.

55. Інформаційні правопорушення, що посягають на встановлений режим персональних даних.

56. Інформаційні правопорушення у галузі телекомунікацій та інформатизації.

57. Інформаційні правопорушення у галузі електронної комерції: види та особливості запобігання.

58. Особливості інформаційних правопорушень, пов’язаних з обігом цифрових активів.

59. Інформаційні правопорушення, що посягають на встановлений режим професійної таємниці: види та особливості запобігання.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ІСПИТ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ”

1. Визначення поняття «персональні дані» в законодавстві України та актах Європейського Союзу.

2. Поняття «ідентифікована особа» як ключове для розуміння поняття «персональні дані».

3. Класифікація видів персональних даних.

4. Чутливі (спеціальні) категорії персональних даних та їх загальна характеристика.

5. Загальні особливості регулювання захисту персональних даних у міжнародно-правових нормах щодо права на приватність.

6. Захист персональних даних у правових актах Ради Європи та Європейського Союзу.

7. GDPR як особливе джерело правового регулювання транскордонних відносин у сфері персональних даних.

8. Характеристика випадків поширення норм GDPR на контрагентів з основним місцем розташування (діяльності) в Україні.

9. Національне законодавство України зі захисту персональних даних: загальна характеристика.

10. Нормативно-правові акти Уповноваженого Верховної Ради з прав людини як джерело правового регулювання відносин у сфері захисту персональних даних.

11. Поняття обробки персональних даних.

12. Співвідношення понять «обробка», «захист» та «використання» персональних даних.

13. Обробка персональних даних у приватних, журналістських та творчих цілях.

14. Поняття знеособлення персональних даних.

15. Особливості правового статусу володільця персональних даних.

16. Правовий статус розпорядників персональних даних.

17. Співвідношення понять «володілець» та «розпорядник» персональних даних.

18. Поняття «третя особа» у відносинах щодо захисту персональних даних.

19. Поняття «одержувач персональних даних».

20. Уповноважений Верховної Ради з прав людини у відносинах щодо захисту персональних даних: загальна характеристика компетенції та засобів діяльності.

21. Поняття та види принципів обробки персональних даних.

22. Принципи захисту персональних

даних у практиці Європейського Суду з прав людини та проблеми їх реалізації.

23. Поняття та класифікація підстав для обробки персональних даних.

24. Підстави для обробки персональних даних, що грунтуються на основі вільного волевиявлення суб’єкта персональних даних.

25. Підстави для обробки персональних даних, що ґрунтуються на обов’язкових вимогах законодавства України.

26. Загальна характеристика умов правомірної обробки персональних даних.

27. Мета обробки персональних даних та вимоги до її дійсності.

28. Обробка персональних даних з науковою, статистичною та/чи історичною метою і гарантії, що даються при такій обробці.

29. Згода суб’єкта персональних даних як підстава для їх обробки.

30. Укладення та виконання правочину як підстава для обробки персональних даних.

31. Закон як підстава для обробки персональних даних.

32. Обробка персональних даних у цілях захисту життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних.

33. Обробка персональних даних у цілях необхідності виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом.

34. Обробка персональних даних у цілях необхідності захисту законних інтересів володільців персональних даних, третіх осіб, окрім випадків, коли суб’єкт персональних даних вимагає припинити обробку його персональних даних та потреби захисту персональних даних переважають такий інтерес.

35. Підстави обробки чутливих категорій персональних даних та їх

Види.

36. Особливості правового регулювання обробки персональних

даних у медичних цілях.

37. Особливості правового регулювання обробки персональних даних в діяльності Національної поліції.

38. Особливості правового регулювання обробки персональних даних в міграційних процедурах.

39. Особливості правового регулювання обробки персональних даних у відносинах, пов’язаних із застосуванням та розробкою технологій штучного інтелекту.

40. Особливості правового регулювання відносин, пов’язаних з використанням технологій «хмарних» обчислень.

41. Поняття та класифікація прав суб’єктів персональних даних.

42. Права суб’єктів персональних даних, пов’язані з наданням згоди на обробку персональних даних.

43. Права суб’єктів персональних даних пов’язані з поінформованістю щодо умов обробки персональних даних.

44. Права суб’єктів персональних даних щодо обмеження або заборону на обробку персональних даних.

45. Інші права суб’єктів персональних даних: загальна характеристика.

46. Випадки обмеження дії прав суб’єктів персональних даних.

47. Обмеження дії прав суб’єктів персональних даних відповідно до положень Конвенції №108 Ради Європи про автоматизовану обробку персональних даних.

48. Обмеження дії прав суб’єкта персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних.

49. Критерії, які пред’являються до обмежень дії прав суб’єкта персональних даних.

50. Поняття захисту персональних даних.

51. Зобов’язання володільця та його працівників зі захисту персональних даних.

52. Обов’язкові засоби захисту персональних даних відповідно до законодавства України.

53. Доступ працівників володільця до персональних даних та його отримання.

54. Заходи зі захисту персональних даних у разі автоматизованої обробки персональних даних.

55. Правила захисту персональних даних за умовчанням (англ. privacy by default).

56. Угоди між володільцями та розпорядниками персональних даних щодо порядку обробки персональних даних: поняття, істотні умови та процедури укладання.

57. Зобов’язання володільця перед суб’єктом персональних даних щодо інформування про стан обробки персональних даних.

58. Статус осіб та структурних підрозділів, відповідальних за захист персональних даних.

59. Види і порядок обробки та захисту персональних даних, які становлять особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних.

60. Поняття обробки персональних даних, що становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних.

61. Зобов’язання володільця із повідомлення Уповноваженого про обробку персональних даних, яка становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних.

62. Винятки зі зобов’язання володільця із повідомлення Уповноваженого про здійснення ним будь-яких видів обробки персональних даних, які становлять особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних.

63. Види суб’єктів нагляду та контролю за додержанням законодавства України про захист персональних даних.

64. Повноваження Уповноваженого Верховної Ради з прав людини зі

здійснення контролю за додержанням законодавства в сфері захисту персональних даних.

65. Повноваження Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо здійснення перевірок володільців персональних даних.

66. Види перевірок у сфері обробки персональних даних та порядок їх проведення.

67. Основні світові моделі інституалізації державного контролю у сфері захисту персональних даних: загальна характеристика.

68. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про захист персональних даних.

69. Право на відшкодування збитКів, заподіяних неналежною обробкою персональних даних.

70. Підстави та порядок визнання недійсними угод про обробку персональних даних.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ІСПИТ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ ТА ІТ-БІЗНЕСУ”

1. Поняття, сутність електронної комерції.

2. Властивості електронної комерції за законодавством України.

3. Поняття та риси електронної торгівлі.

4. Критерії розмежування електронної комерції та електронної торгівлі.

5. Принципи електронної комерції та їх юридичне значення.

6. Загальна характеристика форм здійснення електронної комерції.

7. Поняття і сутність ІТ-бізнесу та його призначення в цифровій економіці держави.

8. Суб’єкти державного регулювання у галузі електронної комерції та ІТ-бізнесу: загальна характеристика їхньої компетенції.

9. Засоби державного регулювання електронної комерції: загальна характеристика.

10. Процедури застосування засобів державного регулювання електронної комерції.

11. Поняття та види засобів державної підтримки ІТ-бізнесу.

12. Підстави та процедури отримання державної підтримки суб’єктів ІТ-бізнесу.

13. Поняття і види суб’єктів ІТ-бізнесу.

14. Права та обов’язки суб’єктів ІТ-бізнесу.

15. Гарантії забезпечення прав та інтересів суб’єктів ІТ-бізнесу.

16. Види суб’єктів електронної комерції.

17. Правовий статус суб’єктів електронної комерції за законодавством України.

18. Правовий статус постачальників послуг проміжного характеру у галузі електронної комерції.

19. Правовий статус споживачів у галузі електронної комерції.

20. Правовий режим функціонування Інтернет-магазинів за законодавством України.

21. Правові режими функціонування електронних аукціонів за законодавством України.

22. Поняття і структура екосистеми електронної комерції.

23. Правові засади аутсорсингу інфраструктури для потреб електронної комерції.

24. Правові режими інформаційних повідомлень у галузі електронної комерції.

25. Поняття, сутність правочинів у галузі електронної комерції.

26. Особливості правочинів у галузі електронної комерції.

27. Співвідношення понять «електронний правочин» та «електронний договір» у галузі електронної комерції.

28. Поняття та види договорів у галузі електронної комерції.

29. Порядок укладення та виконання договорів у галузі електронної комерції.

30. Особливості зміни та розірвання договорів у галузі електронної комерції.

31. Підстави та порядок визнання недійсними договорів у галузі електронної комерції.

32. Правовий статус сторін договорів в електронній комерції.

33. Забезпечення виконання договірних зобов’язань у сфері електронної комерції.

34. Особливості правового режиму обробки персональних даних у галузі електронної комерції.

35. Юридичні особливості застосування електронних платіжних систем у галузі електронної комерції.

36. Поняття та види електронних довірчих послуг, що застосовуються у галузі електронної комерції.

37. Особливості застосування електронного цифрового підпису в електронній комерції.

38. Вимоги до електронних довірчих послуг, що застосовуються у галузі електронної комерції.

39. Юрисдикційні особливості транскордонного здійснення електронної комерції.

40. Вибір права, що підлягає застосуванню до правочинів у галузі електронної комерції.

41. Правовий статус виробників програмної продукції за законодавством України.

42. Особливості правового статусу замовників програмної продукції.

43. Особливості процедур публічних закупівель за Національною програмою інформатизації України.

44. Поняття та юридичне призначення Національної програми інформатизації України для ІТ-бізнесу.

45. Поняття та істотні умови договорів на розробку програмної продукції.

46. Особливості договорів про використання об’єктів цифрової інфраструктури для потреб ІТ-бізнесу.

47. Забезпечення публічних та приватних інтересів у галузі ІТ-бізнесу.

48. Особливості юридичної відповідальності суб’єктів електронної комерції.

49. Юридичні обмеження та заборони у галузі електронної комерції: загальна характеристика.

50. Особливості юридичної відповідальності суб’єктів ІТ-бізнесу.

51. Принципи здійснення транскордонного ІТ-бізнесу.

52. Особливості укладання угод у галузі транскордонного ІТ-бізнесу.

53. Правовий статус транснаціональних суб’єктів ІТ-бізнесу.

54. Юридичні обмеження у галузі транскордонного ІТ-бізнесу.