Інтерв'ю декана юридичного факультету каналу 112 Україна


 

4 червня у Червоному корпусі Київського національного університету ім. Тараса Шевченка майже 15 годин тривали обшуки. Правоохоронці проводили слідчі дії в декількох приміщеннях університету. ЗМІ, соціальні мережі та телеграм-канали рясніли гучними заголовками та повідомляли сенсаційні інсайди про затримання перших осіб. Декан юрфаку Іван Гриценко погодився на інтерв’ю, в якому розповів про ситуацію на факультеті та виклав своє бачення причин цих резонансних подій.

 

- Скільки років ви очолюєте юрфак? Як давно ви працюєте в університеті?

- З жовтня 2007 став виконуючим обов’язки, а з грудня 2008 року – деканом факультету. Щаслива доля пов’язала мене з університетом в 1974 році, коли став студентом рідної "Альма-матер". Після завершення аспірантури, з 22 лютого 1983 року, працюю викладачем університету.

- Яким юрфак був 12 років тому, і який він зараз?

- На все життя запам'ятав цифру: станом на жовтень 2007 року 48,7% викладачів юрфаку не мали наукового ступеня. Коли мене призначили, на факультеті було лише 6 докторів наук. Через це ми не могли забезпечити лекторами з науковим ступенем навіть власний факультет, про інші годі й казати. Ще однією проблемою був вік. Викладачі юрфаку були найстаршими в університеті. У підготовці юристів Київський університет тоді програвав конкуренцію університетам Харкова, Одеси, Львова. Фактично була відсутня міжнародна співпраця.

Нині 100% викладачів профільних кафедр мають науковий ступінь. Було 6 докторів юридичних наук — сьогодні їх 74. Для порівняння, це більше ніж у Могилянки на всіх факультетах разом взятих. Колектив оновився і омолодився. Є доктори наук, яким до 35 років. Замість восьми кафедр стало п'ятнадцять, створені центри вивчення права іноземних країн. Такого розвитку не має жодний інший факультет нашого університету і країни.Хочу наголосити, що ректор університету завжди підтримував юридичний факультет. Без його підтримки якісні зміни були б просто неможливі.

- Які кроки ви для цього зробили?

- Коли Массачусетський технологічний інститут вперше обійшов в міжнародному рейтингу Гарвард і Кембридж, на запитання, як це вдалося, президент MTI відповів про свій принцип менеджера — всі найкращі повинні працювати в нас. Мені цей принцип дуже сподобався. Бо раніше було дещо консервативно: викладати повинні тільки свої випускники. Я запросив до нас багатьох молодих викладачів з різних міст. Також ставка на власну молодь себе виправдала. Але це не все, бо університет — це також і студенти. Факультет робить усе для того, щоб у нас навчалися найкращі студенти.

 

112.ua

 

Ми стали шукати не тільки розумних, але й мотивованих дітей. Запозичили досвід німецьких університетів і заснували у 2014 році Університет юних правознавців. Як в Україні традиційно працюють із випускниками шкіл? Влаштовують дні відкритих дверей. Це часто формальний захід, на який батьків приходить більше, ніж випускників шкіл. Ми стали працювати з дітьми, починаючи з шостого класу, хоча в нас ніколи не було проблем з конкурсом. Безкоштовно запрошуємо школярів зі всієї України на лекції з права. Повний інтерактив і все по-дорослому: в них є студентські, вони отримують дипломи за кожний рік навчання. Діти з майже 500 шкіл зареєструвалися і зараз навчаються в Університеті юних правознавців. Вони не матимуть преференцій при вступі, але матимуть дещо більш цінне — знання.

Ми досягли розуміння того, що нам замало просто набору студентів, нам потрібен якісний набір. Ці діти мотивовані та цілеспрямовано йдуть до професії своєї мрії ще з середньої школи. Пройде ще декілька років, і я сподіваюся, що основний набір ми будемо робити саме з випускників Університету юних правознавців. До речі, Університет юних правознавців був створений силами наших молодих ентузіастів — магістрів, аспірантів, молодих викладачів. За це я їм дуже вдячний.

- В продовження соціальної теми. Історично юрфак КНУ вважався місцем навчання для  дітей української еліти. Чи став він сьогодні доступнішим?

- До ЗНО була загальна для всіх проблема — суб’єктивний людський фактор на вступних екзаменах. Тому я завжди був прихильником ЗНО, воно помітно зрівняло можливості для випускників шкіл. Однак не менш вагома проблема досі не вирішена — відсутність рівного доступу до якісної середньої освіти, зокрема викладання правознавства, іноземних мов.

На засіданні президентської комісії по реформі юридичної освіти я казав: потрібно це починати з шкільної освіти з радикальних змін у викладанні основ правознавства. Критично не вистачає кваліфікованих вчителів цього фаху навіть в Києві. Наш факультет готовий взяти шефство над певною кількістю шкіл, гімназій аби хоча би декілька разів на чверть читати лекції, привертати інтерес дітей до фаху юриста, піднімати загальний рівень правничих знань школярів. На жаль, ця ідея поки що не сприймається.

Хочу зазначити, що для обдарованих, талановитих дітей юридичний факультет завжди буде доступним. Університет в цьому зацікавлений. Бо в обдарованих дітях його майбутнє.

- Вже відомо, в які строки відбудеться вступна кампанія?

- Карантин все зсунув. Прийом заяв на бакалаврат розпочнеться 13 серпня. На магістратуру — 5 серпня. По магістратурі в нас останні роки дуже хороші показники. І цим, до речі, часто вимірюють популярність, успішність всього вишу: скільки випускників інших університетів хочуть вступити в нашу магістратуру. По цьому показнику юрфак найкращий в університеті. В 2019 році таких заяв було 579. Ми єдині університеті маємо сертифікат про міжнародну акредитацію магістерської програми, що засвідчує якість освітніх послуг, які надає факультет  в магістратурі.

- Які переваги від нього магістрам?

- Студент поступає в магістратуру на програму подвійного дипломування: два семестри навчається у нас, два семестри — у Вільнюсі. Вдосконалює англійську юридичну термінологію і отримує два дипломи: рідної України та країни ЄС. Ця програма діє п’ять років, за цей час не було жодної рекламації. На першому наборі було 12 магістрів. Я звісно хвилювався як вони впораються, бо у Вільнюсі повністю англомовне навчання. В результаті двох наших магістрів професори з Німеччини запросили в аспірантуру, одна дівчина відкрила свій бізнес у Вільнюсі, інша — в Польщі. Їх блискавично розібрали.

Участь в таких проектах можлива, якщо є вільне володіння юридичною англійською, термінологією. Ми створили спеціалізовану кафедру іноземних мов юридичного факультету. Знову ж таки були першими в Україні. Наші студенти вивчають юридичну англійську, німецьку і французьку. Сьогодні на ринку праці фахівці з дипломами юриста та знанням іноземної юридичної мови більш затребувані та заробляють вдвічі-втричі більше. Тут найважливішим стає критерій оцінки наших випускників роботодавцями. Коли я прийшов, ми були на 4-5 місці щорічного рейтингу роботодавців, який ось уже 13 років поспіль проводить журнал "Гроші". В останні роки конкуруємо з Могилянкою за перше місце.

- Як пандемія вплинула на навчальний процес і чи готові ви до дистанційного навчання в подальшому, якщо епідеміологічна ситуація погіршуватиметься?

- Скажу відверто, психологічно викладачі і студенти були не готові. Важко концентруватися, коли не має живого контакту, як в аудиторії. Психологічно було непросто. З іншого боку, ця ситуація прискорила розробку навчальної платформи на базі сучасних технологій для дистанційного навчання. Це загально університетська платформа, вона вже пройшла апробацію. Якщо карантин буде продовжено, з вересня почнемо її активно використовувати. Загалом я вважаю, що наш університет вийшов достойно з цієї ситуації, особливих нарікань не було.

- Поговоримо про обшук 4 червня. В ЗМІ безліч суперечливої інформації. Хто і на якій підставі проводив слідчі дії?

- Співробітники Національної поліції прийшли з ухвалою Печерського районного суду про обшук за підписом судді Вовка, того самого. Я не хочу багато говорити про зміст постанови, але, з моєї точки зору, там є певні порушення. Наприклад, не вказаний процесуальний керівник з боку прокуратури. Жоден з поліцейських, що проводили обшук, в ухвалі не зазначений. Обшук розпочався десь о 13:00 годині і тривав до третьої години ранку наступного дня, що також є порушенням. Я звернувся до Вищої ради правосуддя, до Генерального прокурора, МВС і ДБР з відповідними зверненнями.

 

112.ua

 

- Чи коректно поводилися правоохоронці?

- Не можу коментувати самі слідчі дії, бо мене під час них в університеті не було. Я весь день був на засіданні Ради прокурорів України. Обшук проходив в кабінеті декана, в кабінетах методистів, в приміщенні секретаріату Вченої ради університету. Загалом було залучено кілька десятків поліцейських. Одну з дверей показово відкривали силоміць, хоча в цьому не було жодної необхідності. Цікаво, що вже через годину після початку обшуку в УНІАН опублікували фотографії з мого кабінету, а біля Червоного корпусу вже чергували журналісти. Хто і з якою метою "злив" фото і анонсував пресі — питання відкрите.

- Писали, що вас затримали.

- Як бачите, ні. Я на роботі, в своєму кабінеті. Жодних підозр чи обвинувачень мені ніхто не вручав. Повісток на допит теж. Зверніть увагу, в ухвалі суду мого прізвища взагалі немає.

- Обшук проводили у справі про хабарництво, чи він був пов'язаний із іноземними студентами, про що повідомляли в Міністерстві освіти?

- Обшук був пов’язаний з організацією навчання іноземних студентів. Наскільки мені відомо з власних джерел, їм дали вказівку знайти "мертві душі" на юридичному факультеті серед іноземних студентів. Що це означає? За інформацією деяких ЗМІ в багатьох приватних і деяких державних закладах освіти, де є проблеми з набором, існує така ганебна практика. Зараховують студента, зазвичай іноземця, на перший курс. Це його перший візит. А другий і останній візит — через 5 років за дипломом. За ці послуги, звичайно, "віддячують". Відповідально заявляю, що в нас такої практики ніколи не було. Коли я очолив факультет, була така форма навчання як екстернат. Ми її ліквідували, бо це абсурд: закон дозволяв за рік-півтора стати юристом. Де таке бачено? Ми цих екстернів, серед яких були і деякі відомі публічні особи, перевели на заочну форму навчання. На тому екстернат на юрфаку закінчився назавжди. У нас неможливо перевестися на наступний курс, не склавши іспити.

- Вилучили щось?

Масу документів. Більше 4 тисяч сторінок екзаменаційних та залікових відомостей. Забрали документи, які ніяк не стосуються навчання іноземців, зокрема й ті, що не були передбачені постановою. За великим рахунком, вони всі ці документи могли отримати за офіційним запитом. Ми б все надали, ніяких питань. Навіщо було вдиратися до ректора з камерами, перевертати все догори дном в приймальні декана. Такого за 186 років існування університету ще не було: ні за часів царських жандармів, ні за часів КДБістів.

Але справа про хабарництво існує? За нею вас викликали?

- Розповідаю. Кримінальне провадження за ст. 368 було відкрите в листопаді 2019 року. Жодних слідчих дій з того часу не проводилось. Мені відомо, що слідство не зафіксувало жодного факту хабарництва на факультеті на рівні викладачів, завкафедрами, декана, заступників декана. Провадження триває восьмий місяць. Зараз шукають студентів-прогульників серед іноземців. Напередодні були провокації. Мені нібито "іноземці" усілякі смски з "пропозиціями" слали — телефон декана знайти в наш час неважко.

- В телеграм-каналах стали поширювати інформацію про те, що ви нібито вимагали в студента 300 тис. грн хабара. Прокоментуєте?

- Це відверта брехня з метою дискредитації. Коли пандемія спаде, почнеться навчальний рік, я запрошую всіх бажаючих: приходьте на факультет, поспілкуйтеся зі студентами, розпитайте, чи стикалися вони з корупцією з боку декана. З березня минулого року проти мене триває інформаційна атака. В інформаційний простір вкинуто масу негативу проти Гриценка. Вигадки про хабарі, корупцію, плагіат, обшук — складові цієї кампанії.

- З чим ви це пов’язуєте?

- Восени цього року, у жовтні, відбудуться вибори ректора, а в листопаді — вибори декана юридичного факультету. Дехто в університеті думає, що я буду висувати свою кандидатуру на посаду ректора. Є кілька осіб в університеті, а ще більше поза університетом, хто хоче йти на посаду ректора. Це відомі люди.

- У вас є ректорські амбіції?

- Немає. Я про це заявив публічно ще в грудні 2019 року на конференції трудового колективу юридичного факультету.

- Є противники вашого переобрання?

- Цікаве питання. Є декілька осіб, які дуже хочуть стати деканом, зробити факультет "сімейним". Тобто люди, що бачать крісло декана нездоровими очима, є. Зрозуміло, бо факультет привабливий, найпотужніший, приносить університету чимало коштів. В нас найбільша аспірантура: на всіх природничих факультетах трохи більше 200 аспірантів, на одному нашому — майже 190. Половина контрактників в аспірантурі — юристи, і це великі кошти для університету. Багатьох такий успіх дратує. Вони не хочуть мого висування, розуміючи, що колектив мене підтримує, намагаються всіма силами та методами очорнити, дискредитувати, знищити особисту репутацію.

 

112.ua

 

- Хто, на вашу думку, організував проти вас кампанію з дискредитації?

- Зокрема, ці люди працюють в нашому університеті. Я знаю, чиїми руками ця брудна робота виконується. Кишенькова громадська організація "Бюро з роботи протидії організованій злочинності та корупції", керівник Антон Шаповал. Саме через цю ГОшку йдуть вкидання в інформаційний простір.

- Звинувачення в плагіаті, а також неправомірному розподілі квартир серед співробітників факультету — теж вкидання?

- Історія з плагіатом це справжня провокація. Галас розпочався зі звернення Шаповала. Тоді я дізнався, що наприкінці 2019 року у збірнику "Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції" Дніпропетровського університету ім. Гончара опублікували статтю від мого імені. Для мене це стало новиною. Ні я, ні уповноважена мною особа жодних матеріалів для публікації не надавали. З’ясувалося, що у вихідних даних електронна адреса майже така, як у кафедри адміністративного права — одну букву замінили. Вказаного в листі номера телефону в нас взагалі ніколи не було. 10 червня 2020 року редакція збірника повідомила, що статтю зняли з сайту редакції та передруковують тираж. Найближчим часом нові (виправлені) примірники журналу будуть розіслані до бібліотек України. Це вперше в моєму житті, в історії університету, і для самої редакції теж. Я подав позовну заяву до Окружного адміністративного суду щодо того "плагіату".

Тепер щодо квартири професору Роману Мельнику, завкафедрою адміністративного права. Конференція трудового колективу висунула на отримання квартир двох достойних викладачів. Житлова комісія університету вирішила надати Мельнику. Вся процедура була прозорою та юридично правильною. Ще в грудні 2019 року прокуратура міста Києва прийняла постанову про те, що квартира професору Мельнику була видана законно. Мельник звернувся з позовом до Шаповала про поширення недостовірної інформації. Відкрито кримінальне провадження. Яка в нього перспектива — побачимо.

- В ЗМІ з’явилася інформація про можливу реорганізацію юрфаку в інститут права. Прокоментуйте, будь-ласка.

- Ця ідея не нова. Питання розвитку факультету, його реорганізації викладачі та професура обговорювали і раніше. Зокрема, були пропозиції готувати фахівців не тільки в галузі права, інтелектуальної власності, а також з публічного управління та адміністрування. Практика зарубіжних університетів яскраво свідчить, що саме юридичні факультети та факультети менеджменту краще всього готують фахівців з публічного управління та адміністрування. Чому саме зараз, в кінці навчального року, відбувається реорганізація? Думаю, що вирішальним чинником є ті ж майбутні вибори  ректора та декана юридичного факультету восени цього року.

- Назвіть головні завдання, які ставите перед собою у разі переобрання деканом.

- Для мене це вдосконалення системи підготовки не просто висококласних фахівців, але лідерів. Які мають широкий світогляд, систему цінностей та власний досвід. Лідерів, готових служити українському суспільству.

Плануємо зосередитись на впровадженні новітніх цифрових технологій в навчальний процес. Розвинена ІТ-інфраструктура сьогодні є невід’ємною складовою конкурентного факультету. Цифровий факультет це вимога часу та відповідь на такі виклики, як пандемія Covid-19.

Також будемо працювати на збереження сталості кадрового потенціалу, бо наші викладачі нарозхват: і Верховна Рада, і ЦВК, і Верховний Суд, тощо. Нам є чим пишатись.

 

Джерело: 112.ua

Адреса
01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60
Денне відділення
(044) 239-36-02, (044) 239-31-33
Заочне відділення
(044) 239-31-47
E-mail
femida_knu@ukr.net
Admin
petrenko_av@univ.net.ua